IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA



Які українські компанії зможуть заробити на зону вільної торгівлі з Канадою

Українські підприємці поки дуже мало експортують в Канаду. Тому не варто очікувати, що договір про зону вільної торгівлі принесе нашій економіці швидкі і суттєві бонуси. Delo.UA аналізувало, який український бізнес отримає найбільшу вигоду від вільного доступу до канадського ринку.



Питання на 600 мільярдів, або Що не так із статистикою ВВП в Україні

Статистики визначають ВВП двома методами. Неспівпадіння між методами в Україні сягає 600 млрд грн. Можливо, час з'ясувати, який розмір української економіки?

Інвестиції країни-агресора: в який бізнес Росія вкладала гроші в Україні

Росія, яку Україна визнала країною-агресором, залишається одним із найбільших інвесторів до української економіки. Радіо Свобода з’ясовувало, що це за інвестиції, і чи добре для України, що вони приходять на українські терени.

Артем Тимошенко: безготівковий розрахунок і дирижаблі фінансового ринку

В кінці 19 століття аналітики прогнозували, що небо стане найшвидшим шляхом пересування, а дирижаблі стануть флагманами міжнародних перевезень. Але проіснувавши всього кілька десятків років, величезні неповороткі гіганти пішли в небуття. Їх витіснили набагато більш швидкісні і дешеві літаки. Небо дійсно стало найшвидшим шляхом сполучення, і час розсудив, якій технології віддати перевагу. Сьогодні фінансовий ринок так само стоїть на роздоріжжі. Україна, згідно з програмою розвитку фінансового сектору до 2020 року, «взяла курс на безготівку», але поки державна програма й реальний фінансовий сектор так само далекі один від одного, як літак і дирижабль.

Що потрібно зробити компанії, щоб вийти на міжнародні ринки?

Десять ключових країн-імпортерів українських товарів споживають більше 50% нашого експорту. Delo.ua проаналізувало, що українському бізнесу слід враховувати, щоб успішно вийти на міжнародні ринки і диверсифікувати збут.

Cвою продукцію українські підприємці продають в 150 країнах. Втім, понад 52% загальної виручки забезпечує десятка найбільших країн-імпортерів наших товарів. Це Росія, Єгипет, Польща, Туреччина, Італія, Китай, Індія, Німеччина, Угорщина та Іспанія. У минулому році експортна виручка від продажу товарів за кордон склав $ 36 млрд, а надходження від експорту послуг за підсумками 9 місяців 2016 го перевищили $ 6,97 млрд.



Секонд-хенди поповнюють бюджет України на 600 млн гривень

Секонд-хенди поповнюють бюджет України на 600 млн гривень

Україна посіла сьоме місце за кількістю імпортованого секонд-хенду. Щороку до нас завозять понад 90 тис. тонн вживаного одягу. А з його оподаткування у бюджет країни надходить 600 млн гривень. 

Про це йдеться у сюжеті інформаційно-аналітичного тижневика «Перші про головне. Деталі».

Абсолютно безкоштовно європейці віддають свій непотрібний одяг і взуття. Вони вкладають його до спеціальних контейнерів. На цій благодійності і заробляють українці.

«Я приношу до контейнерів те, у чому ходити вже точно не буду – футболки, штани, светри тощо. Далі, раз у місяць відповідні організації виймають одяг та передають його тим, хто цього найбільше потребує», – каже український емігрант в Німеччині Сергій Моїсеєнко.

Однак те, що чоловік наче віддав безкоштовно нужденним, згодом може опинитись в Україні. Речі тут перепродають. Лише минулого року, згідно офіційних даних, в Україну завезли більше 90 тис. тон поношеного одягу. Виручка з цього продажу дорівнює 3090 млрд гривень.

«Торгівля секонд-хендом вигідна всім – і оптовикам, і тим, хто торгує у роздріб. В Україну найчастіше одяг постачається із Європи, США і Великої Британії. Товар із останньої країни є елітний. Зрештою, поділивши поношені речі на певні категорії, можна сказати, що Україна споживає секонд найвищої якості», – розповідає власник компанії-дилера секонд-хенду Тенгіз Асланян.

Від категорії залежить і ціна. В середньому вона коливається від 10-ти до 350-ти гривень за кілограм. Можна купити навіть цілий мішок. Є 100-кілограмові баули, є й дещо менші – по 45 кг. Це така своєрідна лотерея, кажуть продавці на ринку. В одному можуть знаходитись дуже якісні речі, тоді як у іншому – сміття.

Тож українці воліють купувати одяг безпосередньо у спеціальних магазинах. Туди злітається найбільша кількість покупців у дні завозу. Серед тих, хто вскочив першими, є так звані мисливці за брендами. Це люди, які потім перепродають відібрані речі. Вони знають, де і як краще продати затребуваний товар.

«Це повністю прозорі бізнес-стосунки. У Європі старий одяг може коштувати від 35-ти центів за кілограм до 2, 5 доларів. Тільки при перетині кордону з кожного долара ми авансом платимо 25 центів у бюджет країни», – каже голова асоціації дилерів секонд-хенду в Україні Владислав Мясоєдов.

Уживаний одяг з благодійності на товар перетворюється ще в Європі. Там покладені у контейнер речі забирають певні організації. Вони його сортують, дезінфікують парою, пакують та продають. А на отримані гроші купують, наприклад, медичне обладнання для лікарень у своїй країні. 

Повідомляє zik.ua.










ПОШУК ПО ДАТІ