IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ



МАУ. Під крилом мрії. Підсумки 2017 року
"За результатами першого кварталу 2017 року аеропорти України значно наростили пасажиропотік. Не винятком є і міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ». Як відомо, у травні 2010 року аеропорт був переданий у концесію ТОВ «Скорзонера», що на мою думку дозволило йому пережити важкі часи та зберегти статус міжнародного. Наявність в ІваноФранківську робочого аеропорту, який в подальшому буде тільки розвиватися має велике значення, Івано-Франківськ – місто значних туристичних можливостей, а повітряні ворота, роблять його відкритим для всього світу. Також аеропорт з міжнародним сполученням сприяє залученню іноземних інвесторів, що також відіграє важливу роль для розвитку регіону в цілому" - Денис Лукачович, регіональний менеджер Департаменту з продажу в Україні авіакомпанії МАУ.
МАГІЧНА ГУЦУЛЯНДІЯ

Про вплив світових трендів на створення нових туристичних продуктів Яремчанщини розповідає керівник групи компаній туристичного сервісу «100 стежин» Сергій ВОЛОШИН.

Івано-Франківськ – місто для бізнесу. Рейтинги та досягнення міста

Для кожної людини рідне місто, в якому ми народилися,  працюємо, у якому проходить наше життя, – найкращеВ даний час у Івано-Франківську проживає понад чверть мільйона мешканців. У сьогоднішньому глобалізованому світі час не стоїть на місці, тому, яким же є місто Франкове порівняно з іншими обласними центрами України, чи йде воно в ногу з часом, чи не загубилося на периферії суспільного розвитку і яким може стати завтра? Ми маємо слушну нагоду поспілкуватися з Оленою Блінніковою, очільником Головного управління статистики в Івано-Франківській області, установи, яка володіє багатогранною інформацією щодо показників розвитку економіки та соціальної сфери як  регіону, його територіальних складових, так і країни в цілому. Олена Бліннікова є постійним членом робочої групи облдержадміністрації з підготовки програми соціально-економічного та культурного розвитку областіщо визначає наш подальший поступ вперед, а це і підвищення рівня та якості життя населення, конкурентоспроможності сфери виробництва та послуг, ефективності управління життєдіяльністю. 

НАША АМБІЦІЯ - ФОРМУВАТИ МАЙБУТНЄ

«Молоді люди ідуть звідси, і якщо ми не придумаємо якісь стримуючі фактори і не запропонуємо їм, як реалізувати себе на місці, то будемо ще більше відставати в розвитку від інших міст» - Юрій ФИЛЮК, підприємець-ресторатор, керівник компанії «23 ресторани», співзасновник платформи «Тепле Місто» про нові проекти на міжнародному рівні та перспективи Івано-Франківська.

ЛІДЕР УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ: «КАРПАТСМОЛИ»

В м. Калуші на Івано-Франківщині є сучасне високотехнологічне підприємство «КАРПАТСМОЛИ», яке спеціалізується на виготовленні карбамідо-формальдегідних та меламінових смол, що «в’яжуть» плити типу OSB, деревостружкові, деревоволокнисті плити й фанеру різної щільності, які ми використовуємо як у меблевій промисловості, так і у широкому спектрі внутрішніх та зовнішніх робіт під час ремонту.

Секонд-хенди поповнюють бюджет України на 600 млн гривень

Секонд-хенди поповнюють бюджет України на 600 млн гривень

Україна посіла сьоме місце за кількістю імпортованого секонд-хенду. Щороку до нас завозять понад 90 тис. тонн вживаного одягу. А з його оподаткування у бюджет країни надходить 600 млн гривень. 

Про це йдеться у сюжеті інформаційно-аналітичного тижневика «Перші про головне. Деталі».

Абсолютно безкоштовно європейці віддають свій непотрібний одяг і взуття. Вони вкладають його до спеціальних контейнерів. На цій благодійності і заробляють українці.

«Я приношу до контейнерів те, у чому ходити вже точно не буду – футболки, штани, светри тощо. Далі, раз у місяць відповідні організації виймають одяг та передають його тим, хто цього найбільше потребує», – каже український емігрант в Німеччині Сергій Моїсеєнко.

Однак те, що чоловік наче віддав безкоштовно нужденним, згодом може опинитись в Україні. Речі тут перепродають. Лише минулого року, згідно офіційних даних, в Україну завезли більше 90 тис. тон поношеного одягу. Виручка з цього продажу дорівнює 3090 млрд гривень.

«Торгівля секонд-хендом вигідна всім – і оптовикам, і тим, хто торгує у роздріб. В Україну найчастіше одяг постачається із Європи, США і Великої Британії. Товар із останньої країни є елітний. Зрештою, поділивши поношені речі на певні категорії, можна сказати, що Україна споживає секонд найвищої якості», – розповідає власник компанії-дилера секонд-хенду Тенгіз Асланян.

Від категорії залежить і ціна. В середньому вона коливається від 10-ти до 350-ти гривень за кілограм. Можна купити навіть цілий мішок. Є 100-кілограмові баули, є й дещо менші – по 45 кг. Це така своєрідна лотерея, кажуть продавці на ринку. В одному можуть знаходитись дуже якісні речі, тоді як у іншому – сміття.

Тож українці воліють купувати одяг безпосередньо у спеціальних магазинах. Туди злітається найбільша кількість покупців у дні завозу. Серед тих, хто вскочив першими, є так звані мисливці за брендами. Це люди, які потім перепродають відібрані речі. Вони знають, де і як краще продати затребуваний товар.

«Це повністю прозорі бізнес-стосунки. У Європі старий одяг може коштувати від 35-ти центів за кілограм до 2, 5 доларів. Тільки при перетині кордону з кожного долара ми авансом платимо 25 центів у бюджет країни», – каже голова асоціації дилерів секонд-хенду в Україні Владислав Мясоєдов.

Уживаний одяг з благодійності на товар перетворюється ще в Європі. Там покладені у контейнер речі забирають певні організації. Вони його сортують, дезінфікують парою, пакують та продають. А на отримані гроші купують, наприклад, медичне обладнання для лікарень у своїй країні. 

Повідомляє zik.ua.










ПОШУК ПО ДАТІ